Трипільці
були цивілізацією з високим духовним і культурним розвитком.
Головною богинею трипільців була так звана «Велика
мати усього сущого», богиня родючості. У світосприйнятті трипільців запліднення
жінки
дорівнювало посіву на полі; богиня ототожнювалася з годувальницею-нивою. Ймовірно, тому її статуетки робили з глини, додаючи до неї зерна і борошно. Ці статуетки, мабуть, були оберегами для жінок, а можливо – і для усіх мешканців будинку. Не забували трипільці й про домашніх тварин: археологи знайшли немало фігурок бика, свині, собаки, а також птахів.
дорівнювало посіву на полі; богиня ототожнювалася з годувальницею-нивою. Ймовірно, тому її статуетки робили з глини, додаючи до неї зерна і борошно. Ці статуетки, мабуть, були оберегами для жінок, а можливо – і для усіх мешканців будинку. Не забували трипільці й про домашніх тварин: археологи знайшли немало фігурок бика, свині, собаки, а також птахів.
Обряди трипільців відновити практично
неможливо: надто багато часу пройшло відтоді. Краще всього вивчений похоронний
обряд. У ранній період мертвих спалювали, а пізніше стали ховати в позі
ембріона: можливо, такого померлого готували до нового народження у загробному
світі. У центрі могили лежав голова сім’ї (тоді це був вже чоловік), а біля
нього – жінка і діти. Курган був оточений іншими курганами з каменю, де були
поховані тварини і зображення людей.
Цікаво, що в містах трипільців, на відміну від
невеликих поселень, не було кладовищ. Мертвих ховали
під підлогами житлових будинків або в спеціальних ямах, розташованих усередині селища. Ймовірно, трипільці таким чином прагнули утримати душу померлого у своєму племені.
під підлогами житлових будинків або в спеціальних ямах, розташованих усередині селища. Ймовірно, трипільці таким чином прагнули утримати душу померлого у своєму племені.
Особливе місце в житті належало Храму. Він був
яскраво розфарбований, з орнаментом, високими арками, хрестоподібним вівтарем і
жертовною чашею.
Однак
найбільш відомі трипільці своїми керамічними виробами. Існувало виробництво господарського та побутового
посуду. Виготовлення посуду було справою
майстрів-професіоналів. Глиняний
посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми
для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд.
З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети.
Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді
стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту.
Весь посуд поділявся на розписний і не розписний. Розписний був монохромним (переважно чорної барви), біохромним (чорна фарба з обведеннями білою чи червоною) та поліхромним. Нерозписний посуд переважно використовувався для приготування їжі, до того ж , він був з більш товстими стінками, після обпалення від сірувато-коричневого до темно-червоного кольору.
Потреба
в керамічному посуді була великою. У переважній більшості трипільських поселень
знайдено ремісничі печі, часом двоярусні, в яких випалювалося глиняне начиння.
Виробництво кераміки стало спеціалізованою галуззю общинного ремесла. Особливої
довершеності досягли племена Придністров’я в оздобленні посуду, в яких було
щонайменше десять типів візерунку: однобічний, двобічний, статичний,
динамічний, перемінний, в основному геометричний.
Буклет
Презентація
Все дуже гарно росписано та показано!Дякую вам
ВідповістиВидалитимолодці!
ВідповістиВидалити