Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації

Трипільці були цивілізацією з високим духовним і культурним розвитком.

Головною богинею трипільців була так звана «Велика мати усього сущого», богиня родючості. У світосприйнятті трипільців запліднення жінки

дорівнювало посіву на полі; богиня ототожнювалася з годувальницею-нивою. Ймовірно, тому її статуетки робили з глини, додаючи до неї зерна і борошно. Ці статуетки, мабуть, були оберегами для жінок, а можливо – і для усіх мешканців будинку. Не забували трипільці й про домашніх тварин: археологи знайшли немало фігурок бика, свині, собаки, а також птахів.      

 Обряди трипільців відновити практично неможливо: надто багато часу пройшло відтоді. Краще всього вивчений похоронний обряд. У ранній період мертвих спалювали, а пізніше стали ховати в позі ембріона: можливо, такого померлого готували до нового народження у загробному світі. У центрі могили лежав голова сім’ї (тоді це був вже чоловік), а біля нього – жінка і діти. Курган був оточений іншими курганами з каменю, де були поховані тварини і зображення людей.

 Цікаво, що в містах трипільців, на відміну від невеликих поселень, не було кладовищ. Мертвих ховали

під підлогами житлових будинків або в спеціальних ямах, розташованих усередині селища. Ймовірно, трипільці таким чином прагнули утримати душу померлого у своєму племені.

 Особливе місце в житті належало Храму. Він був яскраво розфарбований, з орнаментом, високими арками, хрестоподібним вівтарем і жертовною чашею.

Однак найбільш відомі трипільці своїми керамічними виробами. Існувало виробництво господарського та побутового посуду. Виготовлення посуду було справою майстрів-професіоналів. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. 

Весь посуд поділявся на розписний і не розписний. Розписний був монохромним (переважно чорної барви), біохромним (чорна фарба з обведеннями білою чи червоною) та поліхромним. Нерозписний посуд переважно використовувався для приготування їжі, до того ж , він був з більш товстими стінками, після обпалення від сірувато-коричневого до темно-червоного кольору.

Потреба в керамічному посуді була великою. У переважній більшості трипільських поселень знайдено ремісничі печі, часом двоярусні, в яких випалювалося глиняне начиння. Виробництво кераміки стало спеціалізованою галуззю общинного ремесла. Особливої довершеності досягли племена Придністров’я в оздобленні посуду, в яких було щонайменше десять типів візерунку: однобічний, двобічний, статичний, динамічний, перемінний, в основному геометричний.

Буклет 

Презентація