Основними
заняттями жителів Трипілля було землеробство і скотарство. Цей період характеризується сприятливим кліматом.
Процвітанню землеробства сприяли нові способи обробки землі. Землю трипільці обробляли за допомогою примітивного плуга і волів. На полях
вирощували пшеницю, овес, просо, горох, ячмінь, боби, а в садах - аличу та абрикоси.Використовували мотики і серпи з дерева і кістки з кремнієвими наконечниками. Зерно
мололи вручну за допомогою кам'яних зернотерок, що складалися з двох
каменів. Це була робота для жінок. Доказом цього служать знайдені в
трипільських будинках фігурки, що зображують жінок, зайнятих виготовленням
борошна.
У
селищах тримали і домашніх тварин: биків, корів, овець, свиней. Ймовірно,
що на той час вже були приручені кінь, а також собака. Про існування скотарства
свідчить і знахідки керамічних посудин із стінками в дірках, які, швидше за
все, застосовувалися для виготовлення сиру. Тварини були важливою частиною
життя поселень. Молоко і м’ясо урізноманітнювали раціон трипільців, шкіра та
шерсть йшли на виготовлення одягу, а велику рогату худобу використовували для
обробки землі й перевезення вантажів. Трипільці
були прекрасними мисливцями. Окрім оленя, косулі, кабана, лося і туру, вони
полювали на хижаків (ведмедя, лисицю), гризунів (бобер, зайця, білку) і птахів.
Зброєю їм служили кам’яні сокири-клини, стріли з кременевими наконечниками і списи. Виготовляли вони і спорядження для
риболовлі: при розкопках було знайдено немало кістяних і мідних гачків. У меню
трипільців входили також прісноводі молюски, ягоди, гриби і жолуді (їх
розтирали на зернотерках і додавали в тісто). Інструменти для обробки шкур і виготовлення одягу робили
з глини, рогу, кістки або дерева. Трипільці уміли ткати полотно і робити
килими, освоїли в’язку панчішного типу. Але, мабуть, головним їх досягненням
була кераміка. Їх вироби вражають різноманітністю і
витонченістю форм. Для
розпису глиняного посуду широко застосовувалися мінеральні фарби (біла, жовта,
червона і чорна), а обпалювали її в спеціальних печах. Часто на кераміку
наносився орнамент. Пересувалися місцеві жителі на простих возах,
запряжених волами, а взимку - на санях.
Кожні 50-60 років через виснаження земель навколо поселення плем'я збирало пожитки, зганяло худобу, вантажилось на вози і переїжджало, а старе селище спалювали.
Немає коментарів:
Дописати коментар